Мовчання. Іноді воно гучніше за будь-які слова. Особливо коли ви ставите важливе питання, а у відповідь чуєте лише тишу. Або коли намагаєтеся поговорити про почуття, а партнер закривається, наче устриця…

Скільки разів ви ловили себе на тому, що під час стресу, нудьги чи навіть радості тягнетеся до смачненького? Шоколадка, щоб «заспокоїти нерви», пакет чипсів під серіал, щоб розважитися, або й цілий торт, бо «я це заслужила»…

«Завтра», «потім», «скоро», «незабаром»… Скільки важливих справ ви вже поховали під цими словами? І найголовніше — скільки можливостей ви вже втратили через це нескінченне відкладання?..

«Родичів не обирають» — ця фраза часто стає виправданням, коли людина терпить токсичну поведінку близьких. Але чи справді ми приречені страждати від складних сімейних стосунків?..

Я часто чую на консультаціях: «Наталіє, мене підвищили, але я боюся, що скоро всі зрозуміють, що я не така крута», «Я започаткувала бізнес, але здається, що всіх обманюю». Знайомі думки? Це — синдром самозванця…

У своїй практиці я часто зустрічаю жінок, які приходять з однаковою проблемою: «Я загубила себе у стосунках». Чому це відбувається?

Одного дня ви почуваєтеся найщасливішою мамою на світі, а наступного — звинувачуєте себе за кожну дрібницю. Чому так?

У своїй практиці я часто чую від мам: «Наталю, він/вона просто закривається у кімнаті й не хоче зі мною говорити»…