Ви, певно, чули відомий анекдот:
Зустрічаються песиміст з оптимістом.
Песиміст каже: – Гірше вже не буває!
Оптиміст усміхається: – Буває, буває!
Як ви вважаєте, який підхід більш успішний та допомагає конструктивно подивитися на життєві негаразди — песимізм чи оптимізм? Досить поширеною є думка, що песимізм шкідливий та непродуктивний, тоді як оптимізм більш вигідний. Ви теж так вважаєте? Давайте розбиратися.
Шкідливий оптимізм або куди можуть завести рожеві окуляри
Насправді багато хто з нас схильний до крайності. Сюди можна віднести як прихильників «позитивного мислення», які виступають проти «токсичного песимізму», так і самих песимістів, які звикли все сприймати з негативного боку. Проте правда — у деталях.
Нереалістичний оптимізм — коли людина зосереджується на якихось неймовірних або малоймовірних варіантах розвитку подій та мріє про них для власного задоволення. Однак подібні фантазії зменшують її спроможність діяти. Скажімо, мрійник нічого особливо не робить, щоб змінити роботу (наприклад, знайти цікавішу та краще оплачувану посаду), або не докладає достатньо зусиль для отримання бажаного результату (наприклад, при виконанні робочого проєкту чи у навчанні).
Не особливо допомагає й такий варіант стратегічного оптимізму, як віра у світле майбутнє. Це когнітивне викривлення, при якому людина настільки сильно переконана, що все буде саме так, як вона бачить, що перестає працювати над досягненням бажаного та зменшує можливість його реалізації у майбутньому. Наприклад, якийсь прихильник Грінпісу вірить, що його оточення самостійно усвідомить, наскільки важлива природа й екологія та врешті-решт візьметься за захист довкілля, адже для багатьох грінпісівців це — факт! Запевняю вас: не усвідомить.
Чи може песимізм бути корисним?
«Корисним» називають захисний песимізм. Пам’ятаєте закон Мерфі? Якщо будь-яка неприємність може трапитися, вона таки трапиться. Тому прихильники цього підходу вважають, що потрібно виявити слабкі місця й продумати план захисту. Цей підхід можна окреслити кількома словами: готуйтеся до найгіршого. Зокрема, стоїки колись практикували вправу «premediatio malorum» (лат. «передбачення зла»). Вона полягає в наступному: уявіть важку ситуацію, коли ви втрачаєте щось важливе для себе, проживайте її, шукайте вихід і при необхідності реагуйте конструктивно.
Прибічники захисного песимізму зазвичай зосереджуються на реальних варіантах подій, де щось може піти не так, і вдаються до певних кроків, щоб запобігти небажаному результату. Цей різновид песимізму не завдасть шкоди здоров’ю, на відміну від генералізованого («Все пропало!», «Я нічого не можу зробити!», «Це все вони винні!» і под.). Однак не всі люди готові прокручувати в голові негативні сценарії. Крім того, побутує думка, що негатив у мисленні притягне негатив у матеріальний світ. Повірте: у цьому випадку не притягне.
Бути песимістом вигідніше
Тут окреслимо: не просто песимістом, а послідовником захисного песимізму. Бо, як зазначають дослідники, програвання та прийняття негативного сценарію суттєво знижує тривожність, позитивно впливає на продуктивність, підвищує шанси отримати бажаний результат, навчає запобігати негативним результатам, покращує прогнозування майбутнього, підвищує впевненість у собі та знижує рівень самокритики.
Підприємці, яким властивий захисний песимізм, за 20 років отримали на 25% більше прибутків, ніж оптимісти. Чи варто згадувати, що послідовники захисного песимізму краще досягають поставлених цілей, успішніше складають екзамени та й взагалі фізично здоровіші, хоча б тому, що уважніше ставляться до власного здоров’я та вчасно проходять обстеження?..
Замість P.S.
Чому б нам не користуватися вигодами обох підходів — створювати плани за допомогою реалістичного оптимізму та усувати перепони на шляху їх досягнення, використовуючи захисний песимізм? Може, це якраз і стане продуктивною «золотою серединою» між оптимізмом та песимізмом.