Коли мені зовсім не вистачало коштів на елементарні потреби, я думала, що головне – навчитися заробляти, а решта побільшає. Але коли я навчилася заробляти, а через контракти і щільний графік не змогла жодного разу за рік поїхати на відпочинок, я задумалася.
Є гроші на путівку, бажання, а можливості знову немає. Тобто я знову нещасна. Отже, формула задоволеності інша. Питання не в тому, скільки в тебе грошей, часу, перспектив… Питання лише в тому, навіщо це тобі. Навіщо і заради чого? Можна бути нещасним і з мільйоном і з мінус тисячею. Хтось заперечить, що з мільйоном приємніше страждати і плакати, все ж таки краще в Bentley, ніж на лавці біля під’їзду.
Проте! Якщо ти не вмієш кристалізувати радість у фінансовій кризі, то не факт, що за наявності успіху, прибутку, хорошої машини ти зможеш влаштувати собі щасливе життя.
Справа не лише у кількості фантиків. Важливо не стати в’язнем ні злиднів, ні багатства.
Щастя – безкоштовне, бо завжди всередині. Від наповненості приходять ідеї, що приносять гроші. А гроші – це ЗАСІБ для досягнення та реалізації бажань. Але якщо ти не вмієш з ними поводитися, якщо в процесі заробляння досягали мети, але не отримуєш задоволення, то гроші – не панацея.
Які ваші думки щодо цього? Коментарі в стилі «А якщо нема за що є» або «Але без грошей не вижити» писати не варто. Це очевидно, я живу на цій же планеті ?.