«Я ненавиджу маму»

МАТИ

Так само як без мами неможлива поява людини на світ, так само без конструктивного ставлення до неї неможливе її подальше щасливе життя. Це правило застосовно і до батька. Ми – плоди наших батьків.

Якщо подивитися в серце теми стосунків з батьками – вона, як правило, неоднозначна по почуттях, тому що занадто багато невисловленого і витісненого в ній знаходиться. Багато людей схильні звинувачувати своїх батьків у своїх невдачах, але насправді за цим стоїть потреба бути визнаними ними і жаль про те, що це не вийшло на 100%.

«Я НЕНАВИЖУ МАМУ»

Я часто стикаюся у своїй роботі з темою складних стосунків з мамою та чую фрази: «мама мене дратує», «ми багато років не спілкуємось», «у нас погані стосунки», «від мами був один негатив» і навіть: «я ненавиджу» свою матір».

Разом з цим я хочу наголосити, що якщо ви дійсно хочете бути по-справжньому щасливими – цю тему ставлення до мами вам ніяк не оминути. Скільки б ми не намагалися це заперечувати чи ігнорувати, мама – це людина, за якою стоїть джерело життя. Вона колись пожертвувала багатьом, щоб ми з’явилися на світ.

ПОГАНИХ БАТЬКІВ НЕ БУВАЄ

Якщо ви живете, значить ваші батьки як батьки вже все правильно зробили, а все інше – образи, нерозуміння тощо. – це другорядне.

Ми не власність батьків і не зобов’язані жити за їхніми сценаріями та програмами. Ми маємо право бути іншими, у чомусь незгодними, у чомусь протилежними. І разом із цим мама та тато – це люди, які є нашим джерелом життя!

Тому весь негатив на їхню адресу з боку дітей призводить до перебування в стані боротьби та подолання неіснуючих перешкод, заниження своїх потенційних можливостей.

  Всім батькам: як не задушити особистість дитини?

«Про маму» – співає Наталія Холоденко

Від щирого серця дарую вам українську пісню поета Бориса Олійника та композитора Ігоря Поклада – «Про маму». Цю пісню я виконала у 2012 р., напередодні того, як сама стала мамою, нагадуючи собі і вам, як багато важить ця особлива людина в нашому житті.
Заспівати цю пісню від початку до кінця було вкрай складно, тому що хоч я й знаю її багато років – вона щоразу піднімає такі глибокі почуття, що важко витримати накат сліз. Я щиро вважаю її унікальною і навіть чарівною, що зцілює головні стосунки від черствості та суєти, що відкриває очі на біль та любов, пов’язану з сім’єю.

https://youtu.be/ElgmfiwlN0U

САМОПОКАРАННЯ

Щоб ми не думали про батьків, на глибокому рівні, роздратування на них чи засудження викликає в нас самих почуття провини, яке своєю чергою вимагає самопокарання. Ось так і живе багато хто: у боротьбі з труднощами, а по суті із самим життям, не розуміючи, що за цим, на фундаментальному рівні, стоїть заперечення любові до батьків.

Якщо ви дійсно дуже скривджені на маму або тата починайте з простого – з прийняття їх, не ставте за мету відчувати яскраві почуття любові та подяки. Просто прийняття їхньої поведінки та життя як факту історії, який знаходиться поза нашою волею та контролем.

Пам’ятайте! Ніхто нікого не вчив бути батьками. Жоден батько свідомо не ставив за мету шкодити чи завдавати біль своїм дітям.

Образа

Часто повноцінним відносинам з мамою і татом заважають образи, що накопичилися.

  Школа як свято, а не стрес

За образою завжди стоїть витіснене кохання і прагнення залишатися правим. Ось вони такі собі, а я бідненький і майже святий, загалом, я це називаю «героїчна жертва».

Прагнення залишати об’єкт, на який ми скривджені, у центрі нашої уваги перетворює теплі почуття на образу. Той, на кого я злюсь – про те я думаю, витрачаю енергію на витіснення кохання. І це безглузда витрата, оскільки з батьками ми назавжди пов’язані енергетично, навіть якщо практично не мали з ними контакту чи не знали їх особисто.

МИ МАЛЕНЬКІ ДІТИ

У душі всі ми маленькі діти, які чогось недоотримали і які нескінченно потребують прийняття, поваги, турботи та інших ніжних почуттів.

Все життя людина намагається свідомо чи несвідомо їх отримати або від близьких людей або колег, знайомих і навіть не знайомих. Але поки що ми заперечуємо маму чи тата – ми заперечуємо себе і все добре, що в нас є.

Це призводить до нескінченних проблем в особистому житті, здоров’ї чи кар’єрі. Тому що за ставленням до мами – стоїть здоров’я та сімейне щастя, до тата – соціальні досягнення та успіх загалом.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Пишіть (можна прямо у коментарях до цієї статті), що хорошого ви отримали від своїх мами та тата. Що ви вмієте завдяки їм, чим ви пишаєтесь.

2. Скажіть вголос чи про себе, незалежно від того живі або вже пішли ваші батьки: «Мама і тато – спасибі за життя», стільки разів, поки не відчуєте, що в серці якась грудочка льоду розтопилася.

І нехай назавжди вашим життєвим переконанням стане «Мої мама та тато – найкращі на світі»!

Leave a Reply

Этот сайт использует cookie. Мы используем файлы cookie для персонализации контента и рекламы, предоставления функций социальных сетей и анализа нашего трафика.