Відносини. Сім’я. Любов. Клятва вічної вірності. Усі в це вірили хоч раз у житті, кожен намагався побудувати, і більшість дійшла розчарування.
Якби ми вміли вчасно і добре розлучатися, наскільки щасливішим був би світ. Як багато людей не сіло б п’яними за кермо в пориві гніву, не образили б людину, яка ще зовсім недавно була найближчою, не судилися б за дітей… Цей список нескінченний.
Долі. Душі. Життя. Майбутнє. Все це руйнується через один поширений процес – розчарування в партнері та любові. Я багато спостерігаю це у клієнтів, щодня отримую сотні питань про зради, розлучення, розпач. І мені хочеться прокричати на весь світ: те, ким ми були у стосунках, і хто ми є, по суті, пізнається не в романтичній атмосфері на березі моря, а в день конфлікту, розлучення, роз’їзду.
Те, з якою силою кожен готовий ударити іншого – морально, матеріально, фізично – показник дикості суспільства. Це відбувається у всіх країнах, незалежно від рівня життя та культурних цінностей. І річ не в «любили-розлюбили», вся річ у НАРЦІССИЗМІ.
Пропоную додати пару рядків у клятви про кохання. Крім «клянуся все життя, у здоров’ї та хворобі бути поряд до останнього подиху…», важливо ще «клянуся відпустити тебе, якщо це буде тобі потрібно. Присягаюсь не плутати тебе з шафою і намагатися надихати, а не просто користуватися статусом, що ми вже розписані, і ти нікуди не дінешся. Присягаюсь бажати тобі щастя, навіть якщо не зі мною. Присягаюсь не маніпулювати дітьми, не знищувати за те, що ти хочеш змінити професію чи спосіб життя, вийти з-під мого контролю. Присягаюсь не бити по самому хворому, визнавати, що я теж щось недостатньо робив(а), через що ми більше не можемо бути разом…».
Відносини – це не рабство, це вільний вибір вільних людей, котрі хочуть бути разом. Вони можуть бути не на все життя: на жаль, мало кому вдається реалізувати цю казкову історію вічного кохання. Але ми так багато один одному даємо в ці періоди закоханості, що воно варте того.
Якість людей та їхніх стосунків показує лише те, як вони поводяться у найнеприємніших ситуаціях… А ви як вважаєте?